педагогічна скарбничка

                            Підсилена лекція

 В наш бурхливий час розвитку інформаційних технологій вчитель вже не стільки інформатор, скільки організатор пізнавально-творчого процесу. Його завдання – навчити учнів обробляти інформацію: систематизувати, виділяти головне, визначати ключові слова, образи.

   Традиційна лекція, як форма навчальної діяльності, відходить в минуле. Учням важко концентрувати увагу,сприймати матеріал на слух довше 15хвилин. Тому я надаю перевагу підсиленій лекції, розбиваючи ії на фрагменти 5 – 7 хвилин і доповнюючи презентаціями з ілюстративним матеріалом.

Наприклад досить складна для восьмикласників тема: “Загальна характеристика античної літератури”

(Підсилена лекція- форма роботи, в якій усвідомлення змісту відбувається в процесі отримання інформації. Така лекція заохочує до активного навчання та критичного мислення. Лекційний матеріал ділиться на кілька  невеликих частин. Перед викладом інформації актуалізуються знання учнів з теми,  повідомляється мета лекціїї, яка має поглибити знання та ставиться завдання чи запитання, на яке учні повинні відповісти після отримання інформації). Питання бажано записати на дошці або в зошити перед кожною частиною лекції. Слухаючи інформацію, учні записують відповіді на запитання).

Вчитель: Перша частина лекції присвячена загальній характеристиці античної літератури. Прослухавши її, ви маєте відповісти на питання:

? – Що означає назва “античність”?

-          Хронологічні рамки античної літератури.

-          Що характерно для античної літератури?

Слово “античний” латинське, в перекладі означає “давній”. Вживається воно, коли йдеться про історію, культуру і літературу Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Античність – це сукупність історичних і культурних надбань давніх греків і римлян, своєрідний фундамент європейської культури. Античність дала людству багату міфологію, залишила в спадок твори Гомера, Есхіла, Софокла, Евріпіда, Арістофана, Овідія, Арістотеля, Геродота. Саме в древній Греції були започатковані основні роди літератури: епос, лірика і драма та багато з існуючих зараз літературних жанрів: елегія, ода, поема, драма, трагедія, комедія. Саме в цю епоху жили і творили видатні скульптори, історики, філософи ( Сократ, Платон, Герострат, Мирон), які заклали фундамент духовної культури людства. Хронологічно антична література охоплює період приблизно з VIIIст. до н.е. по Vст н.е.

Антична література побудована на міфах, вона виросла з міфології, відзначається життєвістю зображення, багата актуально-політичним змістом, показує земне життя у всіх проявах і земну людину, відзначається розмаїттям художніх форм. Практично все античне мистецтво, зокрема і література, побудовані на відтворенні міфологічних тем, мотивів, сюжетів, образів. Міфологія стародавніх греків стала невичерпним джерелом античної культури.

Мистецтво античності, на думку російського критика В.Бєлінського облагородило, просвітило людину, одухотворило її природні схильності.

Учні відповідають на поставлені запитання.

Вчитель: Друга частина лекції характеризує давньогрецьку літературу. Після неї ви маєте відповісти на питання:

?- На які періоди розвитку поділяється давньогрецька література ?

-          Які літературні жанри розвивалися в кожний з періодів?

-          Назвіть представників кожного з жанрів.

  Перші літературні пам’ятки давньогрецькою мовою датуються VIIIст. до н.е. Головні етапи розвитку давньогрецької літератури відповідають основним періодам розвитку давньогрецького суспільства.

Перший етап архаїчний, який в свою чергу поділяється на долітературний (до середини IXст. до н.е.) і гомерівський (кінець IXст- VIIIст. до н.е.). Це час переходу від первісного ладу до рабовласницького. Найвищого розквіту досягає епічна поема. Шедеври цього періоду “Іліада” та “Одісея” Гомера і дидактичні епоси Гесіода “Теогонія”, “Роботи і дні”.

Другий період – класичний (VIIIст. до н.е. – ІVст. до н.е. ). Це час становлення, розквіту і занепаду грецьких полісів. Розвивається лірика. Відомими представниками є Тіртей, Архілох, Солон (декламаційна); Алкей, Сапфо, Анакреонт, Піндар (пісенна). У V - ІVст. до н.е. (час розквіту полісів) розвивається драма, представниками якої є Есхіл, Софокл, Евріпід, а також виникають перші прозові жанри: історіографія (Геродот, Фукідід), ораторське мистецтво (Демосфен), філософські роздуми ( Платон, Арістотель).

Третій період елліністичний ( ІVст. до н.е. – 30р. до н.е.)  починається з воєн Олександра Македонського. Це час утворення централізованих елліністичних держав і військової монархії. Вплив письменників на політичне життя країни слабшає. В літературі розвивається побутова комедія (п’єси Менандра) та інтимна лірика (ідилії Феокріта).

Четвертий період римський. Греція стає однією з провінцій Римської імперії. Найпоширенішими літературними жанрами є сатири ( Лукіан), історіографія ( Плутарх ). Розвивається проза. Саме в цей час зароджується новий прозовий жанр, який пізніше дістав назву роману.

Учні відповідають на запитання.

 Вчитель: Третя частина лекції присвячена римській літературі. Прослухавши її, ви маєте відповісти на запитання:

?- Коли виникла давньоримська література?

-          В чому полягають її характерні особливості?

-          Чим вона відрізняється від давньогрецької?

Римська або латинська література почала розвиватися приблизно в ІІІст. до н.е. Саме тоді з’являються її перші твори. Можна сказати, що Рим колонізував Грецію, а грецька культура і література колонізували римську.

1.      Римська література зазнала великого впливу грецьких митців. Римляни скористалися здобутками греків і на їх основі створили свою літературу.

2.      Римська література розвивалася швидкими темпами.

3.       Для неї характерно поєднання універсалізму (від лат. всеосяжний, різнобічний) і індивідуалізму, що проявляється в нищівній тверезості оцінок, практицизмі.

4.      Римська література відтворювала еллінізм у масштабніших і драматичніших формах, ніж грецька література.

Внаслідок глибокого синтезу грецьких і римських елементів римська література вплинула на розвиток античної культури не менше, ніж грецька.

  Римську літературу поділяють на кілька періодів:

Архаїчний (від прадавніх часів до середини ІІІст до н.е.) – час розвитку фольклору, сакральних гімнів.

Перший період (сер. ІІІст до н.е. – сер.ІІ ст. до н.е.) – час розвитку епосу, трагедії, історіографії, побутової комедії.

Другий період (150 – 40рр. до н.е.) – розвивається поезія, філософія (Цицерон, Катулл, Лукрецій).

Завершальний період ( 31р. до н.е. – 476р.н.е.), який в свою чергу поділяють на “золотий вік”- час найвищих досягнень римської поезії (31р. до н.е. – 14р. н.е.)- доба Вергілія, Овідія, Горація та “срібний вік” – (І – ІІст н.е.), час Ювенала, Марціала, Петронія, Тацита, Апулея. А також література пізньої імперії (ІІІ – ІVст. н.е.) – занепад римської літератури.

(Учні відповідають на запитання) 

Одна голова добре, а кілька…

Нові ритми сучасного динамічного світу потребують активних, творчих, здібних особистостей, орієнтованих на самостійну пізнавальну діяльність, уміння ставити і вирішувати нові проблеми, працювати в колективі, самостійно організовувати роботу і презентувати продукт своєї діяльності. Саме тому сучасні освітні технології спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх критичного мислення та позитивної мотивації до навчання. Як тут не згадати слова Плутарха про те, що «дитина – не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити».

У процесі дослідження різних форм і методів викладання доведено, що засвоєння матеріалу лекції складає 15 – 20 %, під час дискусії учнями засвоюється 70% інформації, а в процесі гри цей показник підвищується до 90%, бо як відомо, учні запам’ятовують 15 – 20% з того, що чують, 80% з того, що висловлюють самі і 90% з того, що самі роблять.

Тому головне завдання сучасного вчителя – організувати  активну участь учнів у процесі навчання. Таке навчання грунтується на ідеї співробітництва, взаємонавчання через бесіду, діалог, гру. Однією з форм учнівського співробітництва є робота учнів у малих групах. Плюси такої роботи очевидні: всі учні беруть активну участь у роботі на уроці, вони зацікавлені в результатах своєї діяльності, досягаючи спільної мети. Здібні учні стають помічниками, а не суперниками на уроці, а слабкіші учні можуть показати свої знання в більш комфортних умовах, ніж біля дошки, не боятися, що відповідь буде невірною. В результаті така робота підвищує рівень засвоєння матеріалу, активізує пізнавальну діяльність, формує навички співробітництва, розвиває комунікабельність, уміння формулювати і висловлювати свою думку, відстоювати свою точку зору, йти на компроміс. Співпраця в групі вчить учнів працювати «в команді», брати на себе відповідальність, презентувати свою роботу і роботу товаришів, бути толерантним, прислуховуватися до думки інших, поважати і враховувати ідеї товаришів, вирішувати проблеми, що виникають. Це і є підготовка учнів до майбутньої професійної діяльності у «дорослому» житті.

Існують різні види роботи в групах: навчання в команді, мозковий штурм, форум, рольова гра, коло ідей, акваріум, спільний проект і тп. Найбільш ефективними для систематичного використання вважаю «пошук інформації» та «спільний проект».

Пошук інформації

 Це може бути командний пошук та аналіз інформації, що доповнює раніше прочитану лекцію, матеріал підручника. Отримавши завдання, учні  самостійно знаходять інформацію, опрацьовують її, тобто уважно читають, виділяють головне та складають тези. На уроці обговорюють тези у групі, складають спільний висновок і презентують його.

Також це може бути аналіз інформаційного пакета, запропонованого учителем. В такому випадку учні опрацьовують інформацію на уроці і теж складають тези, виділяючи головне і важливе, на їх думку, а потім обговорюють разом результати своєї роботи, складають узагальнюючу схему, таблицю, висновок і знайомлять клас з результатами своєї роботи.     

Спільний проект

Групи отримують завдання різного змісту і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенню кожна група звітує і пропонує висновки.

Наприклад: Життєвий і творчий шлях Ф.Г.Лорки  (кожна група презентує звіт роботи (3 – 4хв.) група експертів можливо доповнює) 

•      1 група- біографія Ф.Г.Лорки

•      2 група – характеристика творчості (поезія)

•      3 група – характеристика творчості (драматургія)

•      4 група-  знайомство з перекладами

•      5 група- експерти (цікаві факти біографії та творчості)

 Такий вид роботи ефективний на уроках у 8 – 11 класах, коли вивчаються оглядові теми чи творчість письменника, коли матеріалу багато, а часу виділяється на його вивчення мало.

Експертні групи

Доцільним під час роботи «спільний проект» є організація експертних груп.

Це група учнів, що поглиблено вивчає та аналізує матеріал, готує контрольні запитання для груп, узагальнює висновки кожної групи, пропонує загальний висновок з теми. Також експертна група може оцінювати роботу груп, доповнювати їх відповіді. Зазвичай така група складається з активних та сильних учнів, які можуть швидше за інших опрацювати матеріал, узагальнити та систематизувати його, виділити головне та важливе.

Роботу груп зазвичай організовує вчитель, забезпечуючи ефективну діяльність

учнів, акцентуючи увагу на найголовнішому. Саме вчитель чітко формулює мету роботи, пропонує завдання. Також вчитель готує пам’ятки, інструкції, матеріали (інформаційні картки, тексти для аналізу тощо), розподіляє ролі у групі.

Наприклад:

•      Керівник (лідер) – організатор діяльності групи.

•      Секретар (реєстратор) – записує результати роботи.

•      Доповідач – доповідає класу результати роботи групи.

•      Критик – ставить уточнюючі запитання, що допомагають виконати завдання.

•      Хронометрист( спостерігач) – стежить за часом, виставляє оцінки чи бали за роботу.

Групи можуть організовуватися за різними принципами:

-         формуватися вчителем,

-         об’єднуватися за бажанням,

-         формуватися лідерами груп,

-         об’єднання учнів, що сидять поруч.

Завдання для роботи в групах можуть мати різний характер: творчий, проблемний, дискусійний, аналітичний. Наприклад, завдання до уроку з вивчення драми Г.Ібсена «Ляльковий дім» (11 клас):

1.     Конкурс на кращий лозунг драматургів-новаторів

Підберіть або складіть вислів, який міг би стати лозунгом (девізом) для засновників нової драми.

2.      У чому полягає суть дискусії у драмі «Ляльковий дім»?

3.      Як ви вважаєте, що саме «забирає із собою» і використовує у подальшому житті глядач п’єси «Ляльковий дім»?

4.     Які питання ставить Г.Ібсен у драмі і чи дає відповіді на них?

До уроків з вивчення роману В.Скотта «Айвенго» (7 клас):

1. Завдання: Складіть по 3 запитання (та відповіді на них) від групи про

1 група – замок Роттервуд

2 група – його мешканців

3 група – гостей

4 група – звичаї та традиції

5 група – Седріка Сакса та його родину

2. Складіть КОДЕКС ЧЕСТІ ЛИЦАРЯ, презентуйте свою роботу.

3. - Що нового ви дізналися про традиції на лицарському турнірі?

?-Чи прослідковується головна тема роману: ворожнеча між норманами та саксами в розповіді про турнір? Доведіть свою думку.

?-Порівняйте поведінку на турнірі Айвенго та Бріана де Буагільбера.

4.Проблемне завдання: Прочитайте слова В.Скотта, що характеризують лицарство: “Лицарство – джерело найшляхетніших вчинків, це опора гноблених та захист принижених, це боротьба проти свавілля влади”.

? – Чи можна ці слова сказати про лицарів – норманів? Чи можна їх вважати справжніми лицарями? Аргументуйте свою думку.

Доцільною є робота в групах на вступних та підсумкових уроках. Можна запропонувати учням обговорити твори, прочитані влітку чи протягом року, визначити найцікавіший чи найкорисніший для них і презентувати його, не називаючи назву твору. Або розповісти про героїв, не називаючи їх імена, але так, щоб однокласники відгадали про кого йдеться. Ті, що відгадують, у свою чергу, повинні аргументувати свою відповідь. Також можна задати завдання скласти рекламу на книгу, щоб у ній прозвучала тема чи особливості композиції, чи основна думка тощо. Ще можна дати завдання аргументувати свій вибір: чому саме цей твір обрано, чому він навчив, чим вразив, зацікавив. Також учні можуть назвати п’ять причин, з яких цей твір варто прочитати одноліткам, дорослим, батькам і тп.  

Необхідно не тільки організувати роботу групи, підібрати цікаві завдання, а й оцінити роботу кожного  учня на уроці.

Для цього важливими є критерії оцінювання, які враховують:

•      які знання учні мають засвоїти і на якому рівні;

•      якими вміннями, навичками вони повинні оволодіти;

•      які цінності в собі учні можуть сформувати.

Найбільш поширеними є форми оцінювання у вигляді тестів, контрольних вправ; оцінка учителем; самооцінка; оцінка групою. Як показала практика, найбільш доцільними є застосування листків самооцінювання. Такі листки роздаються учням на початку уроку і заповнюються під час роботи над темою. У кінці уроку учні підраховують бали і здають листок учителю. Учитель використовує їх при виставленні оцінок за урок. Можна залучити до оцінювання групу експертів, дати їм завдання відзначити найбільш точні, цікаві відповіді, доповнення, висновки, схеми. 

Приклади листків оцінювання:

Прізвище та ім’я	Бали
1.Я опрацював домашнє завдання (1б.)
2.Правильно відповідав на запитання учителя (1б. за кожну відповідь)
3.Доповнював відповіді однокласників (1б. за кожне доповнення)
4.Склав сенкан (1 б.)
5.Презентував творчу роботу (сенкан) в класі (2б.)
6.Аналізував вірші (1б.)
7. Склав у зошиті схему-конспект, виписав у неї цитати (1б.)
8.Працював над висновком до теми уроку (1 б.)
9.Презентував висновок у класі (2б.)
10. Записав висновок до теми уроку у зошит (1б.)

Всього отримав балів за урок :                                                                                             __________________

1.	Я виконав домашнє завдання – прочитав статтю в підручнику	1б.
2.	Я підготував додаткову інформацію + виписав в зошит  цікаві факти	1б. + 1б.
3.	Я працював у групі (парі), висловлював цікаві думки, складав висновки	1б.
4.	Я презентував висновки роботи групи	1 б.
5.	Я відповідав на запитання учителя (1б. за кожну правильну відповідь)	1б.
6.	Доповнював відповіді однокласників (вдало та змістовно)	1б.
7.	Записав висновки з теми уроку в зошит	1б.
8.	Виразно і голосно читав текст	1б.
9.	Зрозумів, що таке художня деталь	1б.
10.	Зрозумів ,  що таке гумор і сатира і навчився їх розрізняти	1 б.
	Прізвище та ім’я:	Всього:

Прізвище та ім’я	Бали
1.Я опрацював домашнє завдання- прочитав  задані розділи (1б.)
2. Я підготував додаткову інформацію про  героя (2б.)
3.Виписав цитати до характеристики героя- дом.завдання (2б.)
4. Правильно відповідав на запитання учителя (1б. за кожну відповідь)
5. Доповнював відповіді однокласників (0,5 б. за кожне доповнення)
6. Заповнив таблицю –характеристику  Річарда (1б.)
7. Заповнив таблицю-характеристику  Локслі (1б.)
8.Намалював малюнок до уроку(5б.)   підібрав ілюстрації  з інтернету(2 б)
9. Склав та презентував сенкан у класі (2б.)
10. Записав висновок до теми уроку у зошит (1б.)

Всього отримав балів за урок :                                                                                             __________________

Робота в групі дає ефективні результати у поєднанні з іншими формами навчання. Вона може тривати 5 – 7хв. для актуалізації знань чи виконання підсумкових завдань і 15 – 20хв. при сприйнятті нового матеріалу ( аналіз поетичних текстів і складання таблиці з висновками чи опрацювання матеріалу і складання інформаційної картки чи анотації).

Робота в групі - це гра в організацію, гра в навчання, гра, яка допомагає учням зрозуміти навчальну тему, розвиває мислення, навички співпраці і самостійність. Саме робота в парах та малих групах допомагає вирішити основне завдання сучасної       школи – розвиток кожної дитини як неповторної індивідуальності.