урок

Тема: Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості 

Мета: проаналізувати пригоди і подвиги Дон Кіхота, визначити яким він сприймає світ, показати невідповідність ілюзій реаліям життя;
розвивати навички аналізу тексту та вміння узагальнювати матеріал;
виховувати шляхетність, наполегливість.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: ілюстрації до “Дон Кіхота”
                                                                     
Епіграф:                           Я доблесний Дон Кіхот Ламанчський, 
                                           заступник ображених і гноблених .
                                                                                     “Дон Кіхот”

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

?- Як готувався Алонсо Кіхано до того, щоб стати “мандрівним рицарем”?
-         Які рицарські атрибути він мав?
-         Хто і де провів обряд посвячення в рицарі?
-         Що сталося з героєм під час першої мандрівки?
-         Чому вона так швидко закінчилася?
-         Хто допоміг Дон Кіхоту потрапити додому?
-         Як сприймає реальність герой?

Наприклад: Реальність                                  Уява
                    впав з коня                         “ бився з десятьма зухвалими і
               його побив погонич                  почварними велетнями”
           односелець привіз додому

Завдання: Розкажіть про посвячення в рицарі від імені трактирника і від імені Дон Кіхота?
?- Чому герой сприймає реальність не обєктивно?

                        ДОН КІХОТ ВДОМА

? – Що зробили цирюльник і парох, оглянувши бібіотеку Алонсо Кіхано?
-         Чи довго пробув вдома герой?
-         Як він готувався до нових мандрів?
-         Де знайшов собі зброєносця?
-         Чому Санчо погоджується їхати з Дон Кіхотом?
-         Що означає слово “панса”?
-         Чому вдруге герой відправився в мандри крадькома?
-         Згадайте, з якою метою Дон Кіхот стає мандрівним рицарем?
-         Чи змінилася мета  “мандрівного рицаря” після першої невдалої подорожі? 

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

                      ДРУГА ПОДОРОЖ ДОН КІХОТА

Завдання: Аналізуючи текст, попрацюйте над таблицею.
Наприклад:

Пригода чи «подвиг»   

       Дон Кіхота

Що уявляв герой?

    Реальні події

Бій з вітряками

Тридцять потворних велетнів з довжелезними руками,
Яких послав чаклун Фрестон. Бій з ними.
Вітряки.
«Крило підняло коня й вершника, а потім скинуло їх з розгону додолу.» «Спис миттю на друзки розлетівся».




1.      Бій з млинами
? – Що побачив Дон Кіхот у вітряках, що стояли посеред поля?
-         Які риси проявив рицар у бою з уявними велетнями?
-         Як Санчо поставився до цієї пригоди? 
-         Як сприйняв Дон Кіхот свою невдачу?
-         Що символізують вітряки і бій з ними?
-         Що втратив герой у бою з вітряками?
-         Чим замінив втрачену зброю? Чому?

2.      Дон Кіхот нападає на ченців, що супроводжували даму, яка їхала до чоловіка у Севілью.
? – Чому Дон Кіхот напав на ченців?
-         Хто постраждав у цій пригоді?
-         Що вимагав Дон Кіхот у переможеного слуги-біскайця?
-         Кому ще розповідав герой про даму серця?

                   ПІДСУМОК УРОКУ 

?- Як характеризують Дон Кіхота його пригоди?

-         У чому причина невдач героя?     

Подвиги Дон Кіхота свідчать про його рішучість, хоробрість, непримиренність до зла, готовність допомогти слабким і гнобленим, здатність співчувати знедоленим. Але він занадто поринув у вимріяний світ, не знає реального життя, не розуміється на людях, занадто довірливий, наївний.   

У бою з вітряками втілені риси героя, а сам вираз став афоризмом, має символічне значення: безплідна боротьба з уявними перепонами, вчинок, породжений грою вигадки, фантазії, самообману.    Поразка героя вийшла за межі його вчинку і стала метафорою “донкіхотства”. Так називають фантазерів, мрійників, які марно бються за нездійсненні ідеали.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  Прочитати   розділи 15- 18, заповнити таблицю.                              



 Тема: Роман “Дон Кіхот” – пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя

Мета: поглибити знання учнів про історію створення роману “Дон Кіхот”, актуалізувати знання про рицарський роман, пародію, проаналізувавши фрагменти текста, схарактеризувати головного героя, причини та наслідки його поведінки;
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстрації до роману, тексти.

                                                                      Воістину, засліплено-безоко,

                                                 Воістину, завзяття із завзять –

                                                 Хотіть життя , брутальне і жорстоке,
                                                Одним лунким девізом розв’язать    
                                                                                      О.Ольжич “Дон Кіхот”

 І. Актуалізація знань
?- Коли, де і в якій родині народився Сервантес?
-         Чому письменник потрапив на військову службу?
-         Що ви знаєте про його перебування в Алжирі?
-         Чому Сервантес опинився у в’язниці?
-         Яким твором митець дебютував в літературі?
-         Де були написані перші сторінки “Дон Кіхота”?
-         Із скількох частин складається роман?
-         Коли був виданий перший та другий том “Дон Кіхота”?


ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

                        ПАРОДІЯ НА РИЦАРСЬКИЙ РОМАН
За часів Сервантеса  надзвичайно популярним був рицарський роман. Це один із основних жанрів середньовічної куртуазної літератури, що виник у період розквіту рицарства, у Франції в XIIст. Герой – рицар, який здійснює подвиги заради власної слави і возвеличення дами серця.
Рицар зазвичай знатний, молодий, закоханий, мандрує, перемагає орди ворогів, чудовиськ, чаклунів.
Роман про Дон Кіхота задумувався як антирицарський. Написаний він у формі пародії на рицарські романи. На це вказує сам автор у пролозі до твору, кажучи, що єдиним його бажанням було висміяти брехливі рицарські книжки. Письменник прагнув створити пародію не на окремий конкретний твір, а взагалі на всі погані зразки рицарських романів. Його “Дон Кіхота” так і сприймали – як геніальну пародію. 

?- Що таке пародія? Під час вивчення творчості якого письменника ми знайомилися з цим поняттям?



Пародія – (від грецьк. “пісня навиворіт”, переробка на смішний лад”) гумористичний чи сатиричний твір, в якому імітується творча манера письменника задля осміяння ї як не відповідної новим мистецьким запитам.
Започаткував еллінський письменник Гіппонакт (помер у 530р. до н.е.)
Поширений жанр в античну добу: “Циклоп” Еврипіда – пародія на “Одіссею”, “Жаби” Аристофана – пародія на трагедії Еврипіда.

Роман Сервантеса має всі формальні ознаки рицарського роману: мандрівний рицар, зброєносець, пригоди і подвиги, дама серця.


                   ЗНАЙОМСТВО З ГЕРОЄМ
? – Хто став героєм роману? Назвіть його справжнє ім’я.
-         Чим полюбляв займатися ідальго у вільний час?
-         Чи був у нього невільний час? Чи займався він якимись справами, господарством?
-         Що спонукало героя до блукань світом?
-         Як підготувався Дон Кіхот до своїх мандрів?
-         Ми знаємо, що у рицаря завжди були обладунки, зброя, кінь, дама серця. Чи було все це у Дон Кіхота?
-         З якою метою відправляється герой у мандри?

                     ПОСВЯЧЕННЯ В РИЦАРІ
Шлях кожного рицаря починався з церемонії посвяти.
?- Що ви знаєте з уроків історії про обряд посвяти в рицарі? Розкажіть про посвячення Дон Кіхота.
?- Як сприймали обряд оточуючі?

Посвяту в рицарі проходили юнаки 16 – 17років. Кандидат у рицарі перебував всю ніч у церкві, охороняючи свою зброю. Після ранкової служби священник благословляв меч, а сеньйор рицаря тричі торкався цією зброєю плеча юнака, а потім оперізував мечем. Дами і рицарі допомагали одягти решту обладунків і рицар демонстрував свою воїнську майстерність. (додати малюнок)

                                ПЕРШИЙ “ПОДВИГ”
? – Чому Дон Кіхот заступився за пастушка Андреса?
-         Як він розмовляє з господарем хлопця?
-         Чи добре вчинив Дон Кіхот, заступившись за пастушка?
-         Що відповів “рицарю” господар?
-         Чому Андрес не вірить в добрі наміри господаря?
-         До чого призвело втручання Дон Кіхота?
-         Як слід було б вчинити?
-         Які риси Дон Кіхота проявляються в цій пригоді?

                                      ПІДСУМОК УРОКУ
Герой роману бідний ідальго Алонсо Кіхано з Ламанчі, який збожеволів від надмірного захоплення рицарськими романами та вирішує стати мандрівним рицарем. Подібно героям книжок він вирушає на пошуки подвигів та пригод, але кінь його – жалюгідна шкапа ( “росін” – шкапа, “анте” – поперед чогось, тобто те, що було шкапою колись), озброєння зроблене з мотлоху, дама серця селянка Альдонса Лоренсо із села Тобосо (“дульце” – солодка, ніжна), а зброєносець – хитрий селянин Санчо Панса.
Дон Кіхот хоче здійснити шляхетний вчинок, що свідчить про його щире співчуття знедоленим, бажання допомогти, покарати зло, відновити справедливість. Він безстрашний, щирий, але він не розуміє, що його дії не знищують зло, не допомагають скривдженим. Дон Кіхот не розбирається в людях, він живе мріями, не знаючи реального життя, тому не може щось змінити.


Домашнє завдання: прочитати р.6 – 25.



Загальна характеристика творчості Анни Ахматової.
Мета: розкрити суть поняття «акмеїзм», його характерні ознаки, ознайомити з життєвим та творчим шляхом А.Ахматової, проаналізувати  вірші «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти стужную», поему «Реквієм», визначити характерні особливості творчості, тематику, основні мотиви; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту; виховувати інтерес до поетичного слова.
Обладнання: портрети А.Ахматової, міні-хрестоматія.
Тип уроку: комбінований.

І. Актуалізація знань
Складіть сенкан на задане слово Cимволізм ”. Зачитайте свою роботу.
Складання сенкану     1 рядок – задане слово
                                       2 рядок – 2 прикметника
                                      3 рядок – 3 дієслова
                                      4 рядок – фраза – підсумок з 4 слів
                                      5 рядок – синонім до заданого слова

(Виразне читання учнями віршів О.Блока напамять).

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
                                   Опрацюйте інформацію
Криза символізму 1910 – 11рр. спричинила появу нової поетичної школи, представники якої відмежувалися від символізму і в 1911р. організували творче об’єднання «Цех поетів». Хоч акмеїзм з’явився у творчій полеміці із символізмом і прагнув вивести поезію із містичних далеких світів, повернути її до реального світу, він залишався дещо співзвучним ідейно-образному наповненню символістського світосприйняття.
Акмеїзм (від грецьк. akme – найвищий ступінь чогось, вершина, розквіт) – модерністська течія в російській поезії 10 – 20-х років ХХст., представники якої проголосили необхідність повороту поезії до реальності, до предметно-чуттєвого, до самоцінних, реальних речей.
   Туманно-абстрактному світосприйняттю символістів акмеїсти протиставили «мужньо-твердий і ясний погляд на життя», владі невизначеного символу – пріоритет чіткої образності та поетичного слова у його прямому і точному значенні. Акмеїзм має ще дві назви: адамізм і кларизм. Перша підкреслює зв'язок  з культом природного начала (Адам – прабатько всіх людей), яке акмеїсти протиставляли містичному. Друга назва відбиває прагнення акмеїстів до чуттєвої пластичної та уречевленої конкретики художніх образів, ясності та прозорості поетичної мови, прагнення позбутися надмірної метафоризації, захоплення символами та бажання наблизитися до матеріального реального світу.
   Теоретичною основою акмеїзму стали постулати М.Гумільова, С.Городецького, М.Кузміна. Найяскравішими представниками були М.Гумільов, А.Ахматова, О.Мандельштам, Г.нарбут, М.Зенкевич, С.Городецький, М.Кузмін.

                   Виразне читання та аналіз вірша
А.Ахматова
Ты письмо мое, милый, не комкай.
До конца его, друг, прочти.
Надоело мне быть незнакомкой,
Быть чужой на твоем пути.

Не гляди так, не хмурься гневно,
Я любимая, я твоя.
Не пастушка, не королевна
И уже не монашенка я —

В этом сером будничном платье,
На стоптанных каблуках...
Но, как прежде, жгуче объятье,
Тот же страх в огромных глазах.

Ты письмо мое, милый, не комкай
Не плачь о заветной лжи.
Ты его в твоей бедной котомке
На самое дно положи.
                                                1912, Царское Село

-          Визначте тему і форму написання цього вірша.
-          Якою ви побачили ліричну героїню? Що підкреслює у ній автор?
-          До кого звертається героїня? У чому хоче переконати адресата звертання?
-          Що оспівується і прославляється у цьому вірші?
-          Чи можна, на вашу думку, вважати цей твір певною полемікою з поетами-символістами? Аргументуйте свою думку.


Життєвий і творчий шлях А.Ахматової
Завдання: Прослухайте презентацію «Життєвий і творчий шлях А.Ахматової», складіть анкету поета.
Орієнтовні запитання:
-          Коли і де народилася? В якій родині?
-          Де отримала освіту?
-          Коли відбувся  літературний дебют?
-          Відомі твори (поетичні збірки)?
-          Визначні події.
-          Нагороди, відзнаки.
-          Коли і де померла (похована)?

Інформаційна картка
Народилася в 1889р.  в Одесі, в родині інженера-механіка флоту у відставці. Дитиною разом з батьками переїхала у Царське Село.
Отримала освіту в Царськосільській гімназії (1900 – 1905 рр.), у Київській Фундуклеївській гімназії (1906 -1907 рр.), Київських вищих жіночих курсах (1907 – 1909 рр.), Вищих історико-літературних курсах в Петербурзі.
Літературний дебют – вірш у журналі «Аполлон» (1900 р.)- взяла псевдонім Ахматова через заборону батька підписувати поезії власним прізвищем Горенко. Перша збірка «Вечір» (1912 р. – 300 примірників).
Родина – у 1910 р. одружилася з поетом М.Гумільовим, весільна подорож до Парижу, знайомство з художником Модільяні. 1912 р. – народився син Лев.
Поетичні збірки: «Чотки». «Біла зграя», «Anno Domini», «Подорожник».
Діяльність: з 1922 року її твори критикувалась у пресі, їх практично не друкували, вважали ідеологічно-шкідливими та релігійно-містичними. Займалася перекладацькою діяльністю.
1940 р., 1946 р. – зазнала нищівної критики, виключена із спілки письменників.
1962р. – «Поема без героя».
Нагороди – 1962 р. – номінована на Нобелівську премію. 1964 р. – отримала літературну премію в Італії, 1965 р. – диплом почесного доктора Оксфордського університету.
Померла в 1966 р. в кардіологічному санаторії під Петербургом.

                       Попрацюйте в групах
Рогзляньте вірші, прочитані вами вдома, виберіть і презентуйте один, як поетичну візитівку А.Ахматової . Аргументуйте свій вибір.

            Виразне читання та аналіз віршів А.Ахматової
Дал Ты мне молодость трудную.
Столько печали в пути.
Как же мне душу скудную
Богатой Тебе принести?
Долгую песню, льстивая,
О славе поет судьба.
Господи! я нерадивая,
Твоя скупая раба.
Ни розою, ни былинкою
Не буду в садах Отца.
Я дрожу над каждой соринкою,
Над каждым словом глупца.
19 декабря 1912,


Дав мені юнь Ти сутужную...
Дав мені юнь Ти сутужную...
Був ти нещедрим у ніжності.
Скільки журби, далебі!
Як же багатством у бідності
Душу зігріти Тобі?
Пісню слави лесливую
Нам доля співа сліпа.
Господи! Та ж недбайлива я,
Твоя рабиня скупа.
Ні прутиком, ні трояндою
Не буду в садах Отця.
Я від кожної тріски падаю,
Здригаюся від слівця.
                    Переклад П.Перебийнос

-          Визначте тему вірша. Про що у ньому розповідається?
-          До кого звертається автор у цій поезії?
-          Цей вірш часто називають молитвою. Як ви вважаєте, чи доцільне таке визначення форми написання твору? Аргументуйте свою думку.
-          Чи можна стверджувати, що це молитва-подяка? Чому?
-          Охарактеризуйте ліричну героїню.
-          Як ви розумієте останні рядки поезії?


 Вечер
Широк и желт вечерний свет,
Нежна апрельская прохлада.
Ты опоздал на много лет,
Но все-таки тебе я рада.
 
Сюда ко мне поближе сядь,
Гляди веселыми глазами:
Вот эта синяя тетрадь -
С моими детскими стихами.
 
Прости, что я жила скорбя
И солнцу радовалась мало.
Прости, прости, что за тебя
Я слишком многих принимала.
 
Довкола жовтий вечір ліг, 
Тремтить квітнева прохолода. 
Ти запізнивсь на стільки літ, 
Та радість буде там, де згода. 
Присядь до мене ближче ти, 
I подивись веселим оком: 
Блакитні зошита листки - 
Віршів моїх дитячі спроби. 
Пробач, що сумно так жила 
I сонце бачила несміло. 
Пробач, пробач, що багатьма 
Я багатьма переболіла. 
                                    Переклад С.Жолоба 

-          Визначте тему цього вірша.
-          Яку форму написання використовує авторка?
-          Які художні образи створює у творі?
-          Охарактеризуйте ліричну героїню. Якою ви її уявили?
-          Яким настроєм сповнені поетичні рядки?

ІІІ. Висновки
                     Попрацюйте в групах
Визначте провідні теми та мотиви лірики А.Ахматової


Тема кохання, напруженість переживань, поєднання зовнішніх ознак часу з переживаннями ліричної героїні, краса природи, що відтіняє душевні переживання. Вірші відзначаються загостреністю і драматизмом переживань, глибоким психологізмом, лаконічністю, аскетичністю художніх засобів, відчуттям музики слова.

                    Історія створення поеми «Реквієм»
Особисте життя «російської Сапфо» було трагічним. Її чоловіка М.Гумільова  розстріляли у 1921 р. за участь у контрреволюційному заколоті. У 1935р. заарештували її другого чоловіка Миколу Пуніна і сина Льва Гумільова, як учасників «терористичної групи».  Ахматова звернулася до Сталіна і ненадовго їй вдалося врятувати рідних із в’язниці. Але сина заарештували ще двічі – у 1938 і 1949 році. У ці страшні роки «єжовщини» вона провела у тюремних чергах 17 місяців. Таких, як вона, були мільйони. У  поемі А.Ахматова створила узагальнений образ народного страждання, показала трагедію усього народу.
Реквієм (від лат.requiesспокій)- вид католицького богослужіння; багатоголосий вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

-          Прочитайте епіграф і передмову до поеми.
-          Поясніть символічне значення назви твору.
-          На що вказує епіграф, яка його роль?
-          Як ви думаєте, чому замість передмови Ахматова розповідає про випадок з власного життя?
-          Прочитайте посвяту. Визначте ключові слова поетичної строфи.
-          Які художні засоби розкривають картину людських страждань у «Посвяті»?
-          Прочитайте «Вступ», визначте тему поетичних рядків.
-          Які художні образи створює автор?
-          За допомогою яких художніх засобів розкривається глибина народних страждань?


Домашнє завдання: опрацюйте статтю підручника про А.Ахматову, вивчіть напамять вірш, дочитайте поему «Реквієм», визначте тему,особливості композиції, ідею твору.



Тема. Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХст. Поняття про декаданс. Принципи «чистого мистецтва» у поезії поетичної групи «Парнас».

Мета: познайомити учнів з провідними шляхами розвитку поезії другої половини ХІХст., з мистецькими ідеалами та художніми надбаннями поетичної групи «Парнас», актуалізувати знання учнів про лірику, розвивати уміння аналізувати поетичні тексти, робити висновки; виховувати відчуття краси слова.
Обладнання: портрети «парнасців», презентація, міні-хрестоматія, інформаційні картки, листки оцінювання.
                                                   Поезія привідкриває покривало над прихованою          
                                                   красою світу, вона знайомить нас із незнайомим.
                                                                                                            П.Б.Шеллі
                                     
                               Хід уроку
І. Актуалізація знань
1. Слово учителя
ХІХст. – доба класики, коли буржуазна культура досягла своєї зрілості і вступила в стадію кризи. Культура цієї доби розглядає головне питання: як існує світ , в якому ми живемо і хто ми у цьому світі.
У другій половині ХІХ ст.  загальною криза охопила різні сфери життя – економіку, політику, культуру. Невпевненість у майбутньому, передчуття близьких історичних і соціальних перетворень спонукали до пошуків нових ідеалів у житті і творчості.
Романтизм і реалізм поступилися новому напряму – модернізму, що став естетичним вираженням духовного перевороту.
Нестабільність і хаос життя, втрата ідеалів і колишніх цінностей знайшли вираження у декадансі, специфічному умонастрої кінця століття.

?- Що ви знаєте про декаданс?
Словник
Декаданс – (фр.занепад) – узагальнена назва кризового світосприйняття, яке виявляється у літературі, мистецтві, культурі. Уперше термін «декаданс» використав Т.Готьє в 1869р. у передмові до книги Ш.Бодлера «Квіти зла». Основними мотивами письменників-декадентів були сум, відчай, песимізм, розчарування.

2. Мікрофон
- Що характерно для поезії сер.ХІХст. ? (на основі матеріалу підручника- домашнє завдання)
ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
1.Слово учителя.  Європейська поезія середини ХІХст. – це строката динамічна панорама різних течій і тенденцій, що існували паралельно, взаємодоповнювали і протистояли одна одній.
-          Пізньоромантична поезія, що у сер.ХІХст. характеризувалася переростанням в неоромантизм.
-          Реалістична поезія
-          Неоромантична, символістська і  імпресіоністична поезія, що зародилася в цей час, але розквіту набула в останні десятиліття ХІХ  - на поч.ХХст.
Митці перебували у пошуку, тому невипадковим є виникнення різних шкіл, течій, угрруповань, таких як «Парнас», школа «чистого мистецтва» в російській поезії, символізм…
 «Мистецтво для мистецтва» або «чисте мистецтво» - це назва естетичної концепції, що стверджувала самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики та соціальних вимог.
Існує ще з часів античності, в сер. ХІХст. Оформлюється в теорію, як реакція на прагматизм буржуазних відносин.

Значний вплив на формування модерністських течій мали тогочасні філософські вчення, зокрема філософія Ф.Ніцше, естетика А.Шопенгауера та інтуїтивізм А.Бергсона.
Ф.Ніцше проголосив пріоритет сильної, гордої, упевненої у своїх силах людини, від якої залежить майбутнє.  Він заперечував Бога та вважав сильну волю особистості єдиною силою, яка може опанувати хаос буття. Оголосив боротьбу пасивному спогляданню і самозосередженню, стверджував активну волю і здатність людини творитинову реальність, змінювати світ навколо себе.
А.Шопенгауер  утверджував невгамовний і непоправний хаос життя, панування невблаганної та злої світової  «несвідомої долі». Саме «зла воля» спричиняє всесвітній абсурд і катастрофи, тому вона виключає будь-які закономірності природи і суспільства, неможливо пізнати і подолати її за допомогою законів розуму та логіки.
А.Бергсон вважав, що справжня й первинна реальність – це «життєвий порив», творча еволюція. Саме інтуїція допомагає осягнути світ завдяки творчій фантазії.
Спираючись на ці філософські вчення, письменники зверталися до проблем особистості.

Французька поезія відзначається найбільш інтенсивним пошуком нових засобів і форм. Стає центром поетичного життя. У сер. ХІХст. пануючою течією залишається романтизм і саме на його грунті виростає творчість Ш.Бодлера, фундатора символізму, творчої групи « Парнас».
                     Художні відкриття поетичної групи «Парнас»
2. Аналіз висловлювань
Проаналізуйте висловлювання. Чим керувалися у своїй творчості поети? Що вважали найголовнішим?

Ми віримо у самостійність мистецтва; мистецтво для нас – не засіб, а мета, і художник, який прагне до чогось іншого, ніж краса, не є художником.

Будь-яка річ, що стала корисною, перестає бути прекрасною.

Прекрасним є тільки те, що нічому не служить.                     Т.Готьє

Поет був, є і вічно буде тим, хто зображує у формах, що відповідають темі, своє ідеальне відчуття  душ і речей.                                    Ш.Леконт де Ліль


3. Робота в групах «Спільний проект»
1 група – поетична група «Парнас»
-          Коли і де виникла поетична група «Парнас»?
-          Хто входив до цієї групи?
-          Які естетичні принципи сповідували її  представники?
2 групаТеофіль Готьє ( біографія, творчість, виразне читання 1 – 2 віршів)
3 група – Шарль Леконт де Ліль
4 група – Жозе Марія де Ередіа
5 група – експерти (оцінюють, доповнюють роботу груп, слідкують за часом)
(Під час аналізу  віршів учні складають щоденник подвійних нотаток або таблицю)

1 група (орієнтовна відповідь)
У 50-70-х роках ХІХст. у Франції утворилася поетична група «Парнас», яка ставила своїм завданням творити «чисту поезію», що зосереджена на ідеальній поетичній формі, витонченості, вишуканості віршового слова і думки.
Поштовхом до створення групи був вихід у 1852р. двох збірок – «Емалі та камеї» Т.Готьє і «Античних віршів» Ш.Леконта де Ліля (з передмовою, що була своєрідним літературним маніфестом). У  1860-х рр. навколо Леконта де Ліля почали гуртуватися молоді поети Теодор де Банвіль, Луї Буйє, Віктор де Лапрад, згодом Сюллі Прюдом, Поль Верлен, Жозе Маріа де Ередіа, Стефан Малларме. Назва «парнасці» виникла після 1866р., коли був виданий колективний збірник віршів «Сучасний Парнас». ( Древні греки вважали, що на горі Парнас жили музи та бог поезії і сонця Аполлон. У переносному значенні Парнас – символ мистецтва.)
Поетів-парнасців не приваблювало повсякденне життя, «проза дійсності».
Свої ідеали вони шукали у міфології, містичному світі, у природі. Поети створили концепцію краси як найвищого блага. Культ мистецтва став провідним у їхній творчості. Віршем досконалої форми був проголошений сонет. У віршах парнасців присутні песимізм, відчай, трагічне сприйняття світу.

2 група (орієнтовна відповідь)

                          Теофіль Готьє (1811 – 1872)
Французький поет, прозаїк, журналіст, критик, автор знаменитого гасла «мистецтво для мистецтва» - народився на півдні Франції у заможній родині.
В юнацькі роки виявив здібності до малювання і віршування. Захоплювався творчістю В.Гюго. Життєва позиція відзначалася підкресленим аполітизмом. З перших кроків на творчому шляху відстоював свободу мистецтва від законів суспільства. У передмові до роману «Мадемуазель де Мопен» стверджував:
Мистецтво саме по собі – мета, а не засіб досягнення мети;
Поет, як скульптор, «викресає», оздоблює свій вірш так, щоб він став матеріально відчутний;
Поезія схожа  на пластичні мистецтва;
Поезія має бути об’єктивною, звідси – зменшується роль особистості поета, який має безпристрасно писати.
У статті «Про прекрасне в мистецтві» поет стверджував, що «мистецтво для мистецтва – це творчість, звільнена від усіх прагнень, окрім прагнення досконалості».
Спадок митця складається із поетичних творів (збірка «Емалі та камеї») та прозових ( романи «Мадемуазель де Мопен», «Фортуніо», «Капітан Фракас», новел, есе).

Виразне читання та аналіз віршів
Завдання: Проаналізуйте вірші Т.Готьє. Визначте тему, ключові образи, основну думку, художні засоби.
                                  Голуби
Біля горба, де звалище камінне,
Чарівна пальма підвела чоло,
Мов той султан, де птаство голубине
Своє гніздо на час нічний звило.
Та кидають притулок голуб’ята
В ранковий час, коли у далині
У синім небі мають їх крилята,
Немов якісь перлини неземні.
Моя душа – це дерево гіллясте,
Куди з небес, мов голуби, летить
Надвечір тихий зграйка мрій срібляста,
Щоб випурхнуть світанком у блакить.
                            
                        Останнє бажання
Я вас люблю, і я щасливий,-
Хоч личить це в сімнадцять літ!
Ви в сяйві вся, а я весь сивий,
Я – мов зима, ви – пишний цвіт.
Уже мої вкривають скроні
Цвинтарні лілії сумні,
Що скоро у часи безсонні
Всю вкриють голову мені.
Мені вже сонце сяє нині
Прощальним променем своїм,
І на горбі у домовині
Я бачу свій останній дім.
Та якби ви подарувати
Змогли мені цілунок свій,
Тоді я міг би спочивати
В труні спокійно в млі нічній!
                                           Переклад М.Терещенка

3 група (орієнтовна відповідь)
       Шарль Леконт де Ліль (1818 – 1894)
Народився у сімї фельдшера наполеонівської армії на острові Бурбон Індійського океану. Освіту отримав у Франції, де захопився, а згодом розчарувався у революційних ідеях. З 1852р. (час виходу першої збірки віршів «Античні поеми») стає метром парнаської школи. Був прихильником поезії прекрасної за формою, але позбавленої бурхливих почуттів і пристрастей. У збірках «Варварські вірші», «Трагічні вірші», «Останні вірші» намагався відтворити міфологічні й історичні образи різних країн, часів і народів, прагнув досягти особовості і нейтральності письма.

Виразне читання та аналіз віршів
Завдання: Проаналізуйте вірші поета, визначте в них риси, що характерні для поетів-парнасців.
                         Слони
Червона пустка тут, немов морська рівнина,
Під сонцем миготить, завмерла на віки,
У хвилях мовчазних застигли тут піски,
Закривши мідний гроб, де криється людина.
Ні звука, ні життя. Забувши спрагу й лють,
Сховались леви десь у затишку печери.
Біля високих пальм, де люблять жить пантери,
Із голубих джерел жирафи воду пють.
Не пролітає тут пори такої птиця,
Де сонце золоте кружляє споконвік.
Лиш іноді боа свій лускуватий бік
У сні поворухне, і шкіра заіскриться.
Такий пустельний світ під небом осяйним!

                           Останній спогад
Подоланий, я вмер. Не бачачи нічого,
З очима збляклими, лечу я у пітьму,-
Повільно, наче біль, і важко, мов знемога.
Блідий і мовчазний, в задумливім диму
Спускаюсь я в цю мить, цієї йду години
У чорне небуття, у глибочінь німу.
Не почуваю більш. В якусь безодню лину.
Що наше є життя? Старий я чи юнак?
Любов і сонце! Вас навіки я покину.
Зникай, забута плоть!  Лиш пустка у очах,
Надходить забуття, і вже свідомість тане.
А може сон це? Ні, я мертвий. Краще так.
Та звідки сяйво, крик і ці жахливі рани?
Колись я за старих-старих часів сконав.
О ніч! Ніч небуття… Все ясно без омани:
Там… серце на шматки порвалось. Я згадав!
                                       Переклад Миколи Терещенка

4 група (орієнтовна відповідь)
             Жозе-Маріа де Ередіа (1842 – 1905)
Народився на острові Куба в родині землевласника, ще в юні роки переїхав до Франції, де і здобув освіту та познайомився з творчістю Ш.Леконта де Ліля. Автор однієї збірки сонетів «Трофеї», над якою працював 30 років.
Його сонети різноманітні за тематикою, блискучі і довершені за формою. Це вірші-малюнки предметів чи пейзажів, вони передають колорит країни чи епохи.

              Смерть орла
Коли орел здійнявсь на снігові вершини,
Де широчінь без меж, де сонячні огні,
Він прагнув сяйво їх зустріть в височині
І вирватись навік з похмурої долини.
Все вище він летів. Він мчався без упину.
Спокійно він впивав потоки іскр ясні…
І раптом стрів грозу в надземній далині,-
І блискавки удар розбив крило орлине.
У муці неземній орел заклекотав.
Кружляючи в огні, він ринув блискавично,
Упав з височини в безодню віковічну.
Щасливий, хто, як він, свободу покохав
І смілий, мрією весь пройнятий палкою,
Вмирає смертю теж величною такою.
                                              Переклад Миколи Терещенка
Виразне читання та аналіз віршів

ІІІ. Підсумок уроку
  1.  ? – Які риси поезії парнасців відзначив український поет М.Зеров?     
                                 Класична пластика і контур строгий,
                                  І логіки залізна течія –
                                  Оце твоя, поезіє, дорога.
                                  Леконт де Ліль, Жозе  Ередіа,
                                  Парнаських зір незахідне сузір’я
                                  Зведуть тебе на справжнє верхогір’я.    М.Зеров

-          Що спільного у парнасців з романтиками? (теж намагалися відійти від проблем сучасності, перенести дію творів у далеке минуле, екзотичні країни. Але зовсім по іншому ставляться до природи. У романтиків вона жива, одухотворена, у парнасців – гарна картинка, байдужа до людських страждань)
3. Попрацюйте в групах. Завдання: продовжіть думку:
Парнасці ставили форму над змістом і вважали, що саме вишукана форма робить твір змістовним. Характерна ознака поезії парнасців – пластичність, що походить від зіставлення поезії з пластичними видами мистецтв.  Також важливими рисами їх поезії були живописність і картинність. Вони приділяли велику увагу деталям, кольорам ….

Домашнє завдання:  
   група 1 – біографія Тютчева (7 важливих фактів), вірші про природу 2 – 3  виразно читати (один вивчити напамять);
група 2 -    біографія Ф.Тютчева  (7 цікавих фактів ), інтимна лірика  2-3 вірші виразно читати (один вивчити напам’ять);
група 5 – філософська лірика 2-3 вірші виразно читати (один вивчити напамять);
група 3 – біографія А.Фета (7 важливих фактів), вірші про природу 2 – 3  виразно читати (один вивчити напамять);

група 4  -    біографія А.Фета  (7 цікавих фактів ), інтимна лірика  2-3 вірші виразно читати (один вивчити напамять).

Немає коментарів:

Дописати коментар